Ольга Мірошник.Досвід Харківщии в сфері налагодження між секторної співпраці | Фонд місцевої демократії
Фонд місцевої демократії
Foundation of Local Democracy,
Kharkiv Ukraine
Фонд місцевої демократії (ФМД) - громадська неприбуткова організація, аналітичний центр(THINK TANKS), метою якого є вплив на економічні, політичні та соціальні процеси в Україні, сприяння місцевому самоврядуванню, проведенню реформ, розвитку громадянського суспільства та демократії

Ольга Мірошник.Досвід Харківщии в сфері налагодження між секторної співпраці

16.06.2006 009Тези доповіді на Всеукраїнській конференції міжсекторального партнерств

 10-12 березня 2006 року, Дніпропетровськ 

Країна, що не досягла необхідного рівня економічного розвитку, не забезпечила власним громадянам прийнятного, за мірками розвинутих демократій, рівня життя і захисту прав, часто асоціюється на міжнародній арені зі словами «корупція», «темники», «адміністративний ресурс». Така країна ніколи не стане членом жодного співтовариства демократичних країн, об’єднаних чи інституційно, чи лише системою загальних цінностей.

Ось чому в цьому році для України сталася знакова подія, після якої може кардинально змінитмся вся система міжсекторального партнерства. Маю на увазі участь українських меценатів Сергія Костіна та Ігоря Шевченко у Форумі соціальних підприємців у Давосі в січні 2006 року. Якщо зявилися люди, які в змозі придумати і втілити в життя свої іноваційні ідеї по вирішенню економічних проблем з найбільшою ефективністю для соціальної сфери та ще й безкоштовно віддають їх суспільству – то не все так погано в нашому королівстві.

Сьогоднішня зустріч – це такий маленький Давос, який показує, що всі наші проблеми мають внутрішній характер і, на щастя, зявилися люди, які вже взялися за вирішення цих проблем.

На мій погляд, обласна Програма Дніпропетровської обласної ради «Впровадження політики міжсекторного партнерства заради розвитку місцевих громад на 2006–2010 роки» є першим кроком до створення Національної Програми міжсекторального партнерства. Поширення досвіду під час проведення ряду конференцій та публічне обговорення, яке впродовж 2003–2005 років здійснювалися за ініціативою Дніпропетровської обласної ради та участі Канадського Бюро Міжнародної Освіти, а також громадських організацій “Асоціація аналітиків політики”, “Дніпропетровський центр молодіжного співробітництва”, “Дніпровська фундація соціального інвестування” дали поштовх до початку дискусії про впровадження Всеукраїнської Програми партнерства.

Дніпропетровську вдалося на протязі останніх двох років відпрацювати механізми співпраці трьх секторів, запропонувати оптимальну схему залучення громадськості до прийняття рішень, створити умови для спільного вирішення проблем регіону.

Але головне, що відбулося в результаті виконання цього проекту – це широка мультиплікація досвіду по всім регіонам України.

Наприклад у Харкові започаткований такий же проект, який називається «Соціально-відповідальний бізнес як залог успішного розвтку місцевих громад в Україні».

Він теж спрямиваний на «досягнення консолідованої, взаємовигідної і конструктивної співпраці трьох секторів суспільства для вирішення нагальних соціальних проблем територіальної громади», як це записано в обласній Програмі Дніпропетровська.

Але на відміну від Дніпропетровська, де  політика міжсекторного партнерства – це курс, обраний і дотримуваний обласною владою, в Харкові це ініціатива громадської організації. Тому виконання проекту іде не так успішно, як би хотілося, хоча зі сторони влади немає перепон. Але, на жаль, особливої допомоги теж немає.

В чому суть Харківського проекту?

 Мета , завдання, етапи проекту, який виконує громадська організація «Громадські ініціативи» повністю повторюють проет, який виконується у Дніпропетровську – обеднання зусиль активних громадян, влади,NGO, локального бізнесу для вирішення актуальних проблем місцевї громади силами самої громади.

 Що зроблено:

  1. 1.    Створена Рада Партнерства, куди ввійшли 37 представників громадських організацій, бізнесу та влади. Рада Партнерства взяла за мету розробити стратегічний план діяльності в напрямках :
  • Стратегія розвитку взаємовідносин всередині третьоо сктору(NGO-NGO).
  • Стратегія розвитку діяльності між бізнесом і NGO.
  • Стратегія розвитку взаємовідносин між владою, бізнесом та NGO 

Для чого потрібен такий план?

 По-перше, для того, щоб перейти від разових благодійних акцій до реалізаці довгострокових пограм, актуальних для місцевих громад.

По-друге, вироблення спільних дій всередені третього сектору.

По-третє, представлення інтересів місцевих громад перед органами влади.

По-четверте,залучення локального бізнесу до участі в рішенні проблем громади.

Крім того, йде підготовка до підписання трьохсторонньої Угоди про співпрацю: влада, бізнес, NGO.

  1. 2.                              Планується створення Фонду розвитку місцевої  громади.
  2. 3.                              У межах формування конкурсних механізмів міжсекторного партнерства заплановано проведення конкурсу міні-проектів «Добрі справи».
  3. 4.                              З метою формування системи освіти у сфері міжсекторального партнерства та просвіти місцевих громад заплановано створити ініціативну групу тренерів та провести низку тренінгів по темам: «Активізація місцквих громад», «Соціальний маркетинг», «Фінансовий менеджмент», «Створення коаліцій» та інші.
  4. 5.                              В плані інформування громадськості про хід виконання проекту і з метою розповсюдження досвіду міжсекторальної співпраці заплановано випуск on-line газети «Третій сектор», створення іформаційного довідника «Атлас партнерства», проведення прес-конференцій, круглих столів.

Що ж до історії , то розвиток  міжсекторальної співпрці в Харкові розпочався  з 1994 року, коли в міській раді було створене Управління по роботі з громадськими організаціями. Мета роботи управління – надання допомоги третьому сектору в виконані їх статутної діяльності. За одинадцять років роботи цього управління НГО впевнилися, що  їм дійсно допомагають.

Види діяльності Управління по роботі з громадськими організаціями:

-                             Створена база даних НГО та громадських обеднань з координатами та описом сфери діяльності.

-                             Пошук партнерів для виконання проектів та програм

-                             Моніторинг діяльності НГО

-                             Допомога в організації заходів – руглих столів, виставок, семінарів та конференцій

-                             Безкоштовне надання приміщень для заходів НГО

-                             Постійне інформування керівництва міста про діяльнісь третього сектору.

-                             Лобіювання інтересів НГО перед владою та інше.

Завдяки постійній увазі до третього сектору в Хакові вже в 1999 році вдалося прийняти Положення про соціальне замовлення і запровадити конкурсний механізм фінансування роектів. За цей час з бюджету було виділено більше мільйона гривень і профінансовано біля 300 проектів.

В 2006  році влада продовжила фінансування соціальних проектів, про що говорить, наприклад, така інформація на сайті Управління по соціальному захисту: www. cocial. kharkiv.ua:

Сьогодні відбулася презентація соціальних проектів в рамках міського гуманітарного проекту «Єдина соціальна мережа». Конкурс був оголошений 10 січня поточного року. На його проведення з міського бюджету виділено 500 тисяч гривень в рамках «Комплексної програми соціального захисту населення м. Харкова на 2006 рік». Громадські організації соціальної спрямованості подали на розгляд експертній раді 53 проекти. 19 проектів подано вперше. Конкурси соціальних проектів проводяться в Харкові шостий рік. Багато проектів успішно працюють в місті вже декілька років і частково фінансуються з місцевого бюджету.»

( На стільки відомо,  підтримано 47 проектів).

 Обласна державна адміністрація та НДО.

 Нарешті обласна влада звернула увагу на громадські організації. При голові обласної державної адміністрації створена Громадська Колегія. Звичайно це сталося тому, що потрібно було виконувати вказівку зверху – Постанову № 1378 від 15 жовтня 2005 року «Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості в управлінні державними справами», прийняту Кабінетом Міністрів.

В Харківську Громадську Колегію  ввійшли 100 представників громадськості.

Створено 15 профільних комісій, кожна з яких працює з профільними управліннями та комітетами. Тобто організаційно – повне дублювання виконавчої влади. Складається враження, що НДО головною метою роботи Колегії бачать в наближенні до влади та отримання частини владних повноважень. В результаті за рік роботи Кромадська Колегія так і не визначила мету своєї діяльності та не виробила Плану дій. Тобто про лоббіювання інтересів громади перед органами влади поки що говорити рано.

В результаті влада скептично відноситься до такої діяльності і займає політику спокійного спостереження за процесом. Звичайно, така ситуація не допоможе зробити крок до активної співпраці.

Хто винен?  І влада, і громада.

Так, владою дійсно вперше створні умови для участі громадян у розробці та прийнятті рішень. Але, на жаль, не вироблено канкретних процедур, не розроблені керівні документи, не визначена ситуація з фінансами та кадрами. Зі сторони громадських представників теж немає чіткого розуміння їх функцій, повноважень і взагалі бачення, з чого потрібно починати.

Тому в цій ситуації виправляти помилки потрібно з обох сторін. Адже дороги назад немає. Для всіх зромуміло, що без застосування принципів публічної політики, прозорого лобіювання інтересів будувати демократичну державу та рухатись вперед неможливо. Цей просес незворотній, і чим скоріше ми його почнем, тим швидше змінемо ситуацію на краще.

Висновки.

Вважаю, що  Дніпропетровська обласна Програма міжсекторальної співпраці повинна стати основою Національної програми. Пропоную прийняти на нашій конференції Резолюцію з такою пропозицією і направити її до відповідних органів Центральної влади.

Але…

 Хочу звернути увагу на ту обставину, що ефективний діалог «громада- бізнес -влада» для виконання соціальних проектів практично уже відпрацьований і ефективність фінансової підтримки залежить тільки від активності самих громадських організацій. Соціальні замовлення вже стали нормою і ця схема працює практично по всій Україні.

Але є ще одна суттєва проблема, без вирішення якої ефективність співпраці трьох секторів може стати не повністю ефективною. Що мається на увазі?

Якщо ми говоримо про побудову в Україні демократії та громадянського суспільства, то одностороння підтримка NGO тільки  соціального спрямування  не прискорить цей процес. NGO громадсько-політичного спрямування, аналітичні центри, організації, які активно впливають на прийняття ріщень владою, проводять громадську експертизу діючого законодавства, публічні заходи, спрямовані на активізацію громадянської позиції громадян – такі організації ніколи не отримають соціального замовлення ні від влади, ні від бізнесу. Те, що роблять такі організації на нашому ринку поки що не ходовий товар, тому вижити таким організаціям з кожним роком все трудніше. Поки-що бізнес не готовий вкласти кошти в такі цінності як демократія, громадянське суспільство,громадянська активнясть, громадська позиція.  Як і держава, до речі.

Цінності громадянського сіспільства все-таки притаманні більш розвиненому, зрілому суспільству. На жаль, бізнес і чиновник дорослішають трошки повільніше, ніж громадські діячі.

Тому і до Майдану ми йшли так довго.

Відсутність інституційної підтримки таких організацій може привести взагалі до їх суттєвого скорочення або навіть до «вимирання».

Тому в рамках виконання Програми міжсекторального партнерства особливу увагу пропоную звернути на проблеми категорії організацій громадсько-політичного спрямування та запропонувати шляхи їх інституційної підтримки. Інакше до громадянського суспільства будемо йти дуже довго.

А не хочеться чекати ще років 15. Прискорити процес – єдиний вихід.

Дякую.

 

 

 

 

 

Следующий материал:


Оставить комментарий




Інші матеріали

Чем децентрализация отличается от федерализации
Чем децентрализация отличается от федерализации

ЗАЧЕМ НУЖНА РЕФОРМА? – Здравствуйте, меня зовут Инна Павловна. [Читати далі]

НЕЗРУЧНЕ ВИКОНАННЯ ЗАКОНУ ПРО ЗРУЧНОСТІ
НЕЗРУЧНЕ ВИКОНАННЯ ЗАКОНУ ПРО ЗРУЧНОСТІ

Ще у вересні 2012 року в Україні було прийнято закон «Про [Читати далі]

Спецподразделение “Ягуар” говорите?
Спецподразделение “Ягуар” говорите?

Спецподразделение “Ягуар” говорите? освободили [Читати далі]

Хто повинен і від кого захищати Схід?
Хто повинен і від кого захищати Схід?

Багато хто пише, що ситуація наразі в Харкові така ж як у Києві [Читати далі]

Все для людей…или: не тут- то было
Все для людей…или: не тут- то было

Оказывается сухой мониторинг деятельности власти может стать [Читати далі]

Розділи

  • МС (142)
  • ГС (155)
  • Зверніть увагу (65)
  • Блог (8)
  • Моніторинг видачі віз (2007-2012) (6)
  • Адміністративні послуги (61)
  • Адміністративні послуги. Харків (89)
  • Європейська інтеграція (25)
  • Конкурси (8)
  • Бібліоміст (6)
  • Культура діалогу (67)
  • Діалоги заради миру (27)
  • Новини (283)
  • Статті (36)
  • Видання ФМД (21)

Olga Miroshnyk, Head Foundation of Local Democracy
12, Movchanovskyi vyizd, Office 13 Kharkiv, Ukraine 61001
Phone: +380501626045
E-mail: mirfmd@gmail.com, Web-site: www.fmd.kh.ua Facebook: FMD