«Яким чином проєвропейські налаштовані українці можуть сприяти інтеграції України до Європи?»

Над цим питанням розмірковували 2 березня в Харкові учасники Громадянського Руху «Ми-європейці» з Києва, Харкова та Сімферополя, які зібралися разом щоб поділитися досвідом та почути від небайдужих харків’ян, як саме вони бачать рух України в Європу.

В Харків європейці з інших міст привезли багато інформаційних матеріалів та стрічок руху, які почали роздавати прямо в потязі з Києва.

В приміщенні Харківської Правозахисної Групи, люб’язно наданому для зустрічі, зібралися біля 40 харків’ян.

У вступному слові журналіст та мандрівник Євген Іхельзон зазначив, що завдання Руху «Ми-європейці» – створити новий зміст української політики. Ідея євроінтеграції може об’єднати українців та стати основою консенсусу в суспільстві.  «Йти до ЄС – це наша робота, тому що нам жити за цими правилами,» – зазначив Євген. «Це не є легітимізацією режиму. Ми маємо використовувати їх для досягнення своїх цілей. Якщо вони роблять те, чого хочемо ми – ми їх підтримуємо. Якщо ні – збираємо демонстрацію.»

Відомий експерт Ольга Шумило-Тапіола зазначила під час включення Скайпом з Брюсселю, що лютневий саміт Україна-ЄС не змінив шансів України підписати Угоду про Асоціацію, але продемонстрував, що європейці не зачинили двері перед Україною. «ЄС – це союз цінностей, і він не піде проти своїх принципів.» Якщо українській уряд не виконає умови, які висунуто ЄС, підписання угоди не буде. Пані Ольга закликала українців переходити від прохань до ЄС прийняти Україну до себе, до дій, спрямованих на наближення України до рівня ЄС. «Від ЄС зараз мало що залежить, – зазначила вона, – Україна має зробити свою домашню роботу.»

Активіст Руху Олександр Янковський з Сімферополя поділився з учасниками дискусії своїми фільмами про життя простих громадян колишніх країн соціалістичного табору, які вже увійшли до ЄС. Олександр не перший рік знімає такі фільми, бо вважає, що дуже важливо розуміти, які вигоди принесе приєднання до ЄС пересічним громадянам. «Ми погано працюємо, – зазначив Олександр, – якщо ми так багато всього зробили, а результату нема.» За його словами, поляки та чехи не говорять, що вони – європейці. В першу чергу вони почуваються поляками або чехами, а вже потім – європейцями. На думку Олександра, побудова такої спільноти, в якій всі мешканці України від Криму до Чернігова, від Донецька до Львова, почувалися б її частиною, є дуже важливим завданням для українців.

Під час обговорення, в якому взяли участь практично всі присутні, казали про те, що треба забути слово «європейська інтеграція.» Підписання Угоди про Асоціацію не лежить у площині зовнішньої політики, це питання внутрішніх змін. Україні треба запроваджувати європейські норми всередині країни. Демократія в Європі не йшла згори, а будувалася знизу. Українцям треба вчитися взаємодіяти: як жити з сусідами, як співпрацювати в невеличких групах; слідкувати за владою, що часто неефективно витрачає їх гроші. Шлях до ЄС лежить через зміни знизу, а Угода про Асоціацію надає інструменти для втілення таких змін.

Намагаючись відповісти на питання, що робити, Голова харківського Фонду Місцевої Демократії Ольга Мірошник говорила про те, що працювати треба у двох напрямках: проводити мозкові штурми, щоб знаходити рішення існуючих проблем, та намагатися впливати на рішення місцевої влади. Голова Харківського осередку партії Демократичний Альянс Вікторія Черевко ставила питання, що мають робити українці, коли бачать купи сміття під ногами – прибирати їх самі, чи змушувати владу робити це? Доцент НТУ ХПІ Тарас Данько розповів про свій досвід координації прийняття гостей ЄВРО 2012, в результаті якого він зрозумів, що європейці поважають професіоналізм. Кияни розповіли про досвід захисників Гостинного двору та ініціативу «Дамо раду Києву,» як приклади успішної взаємодії представників різних ідеологічних таборів у вирішенні конкретних питань. Одним з важливих висновків киян стало  те, що чиновники поводяться так, як вони поводяться, лише через те, що ніхто ніколи не вимагав від них іншої поведінки.

Виступ представника організації робітників “Ліва справа” на підтримку курсу на європейську інтеграцію здивував багатьох присутніх, адже “ліві” в нашій країні, зазвичай, є противниками європейського курсу. “Багато хто уявляє собі Європу осередком лібералізму, але ідеологічно вона дуже строката,» – зазначив він. У світі нема більш соціалістичних країн, ніж, наприклад, Швеція, або Франція.

Заключна фраза Наталки Зубар про технологію вступу України в Євросоюз зустріла майже загальне схвалення. «Нам треба виконати всі формальні умови, змінити законодавчу базу та практики, зупинитися на порозі і почати диктувати ЄС свої умови вступу».

Підсумовуючи дискусію, модератор Дмитро Крикун зазначив, що українцям треба будувати та розширювати навколо себе кола довіри, створювати канву суспільних відносин, яка і відрізняє українське суспільство від європейського.

Підсумок дискусії від наймолодшого учасника Руху Василини Дубик

Що далі?

Члени руху «Ми-європейці» збираються продовжувати поїздки різними містами України. Наступну поїздку заплановано на 23 березня до Івано-Франківська. Деякі з учасників харківської зустрічі висловили бажання приєднатися. Важлива деталь: такі подорожі здійснюються за кошти самих учасників.

Представниця Харківської обласної державної адміністрації Елена Бугло запропонувала учасникам руху «Ми-європейці» долучитися до організації святкування днів Європи в Харкові та пообіцяла сприяти розміщенню фільмів про життя простих європейців на місцевому телебаченні.

Що ще? Вирішувати вам. Тому що настав час розширювати кола довіри та діяти.

http://ukraine-europe.eu