Автори:

Ольга Мірошник -  президент Фонду місцевої демократії

Олександр Романюк - кандидат історичних наук, доцент кафедри філософії і політології Харківської держаної Академії культури

Ігор Поліщук - доктор політичних наук, професор кафедри соціології і політології Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого.

1. Політичні партії та кандидати

Основні політичні сили, що брали участь у виборах.

Партія регіонів (ПР) та ВО «Батьківщина» стали основними політичними силами в Харківському регіоні, між якими йшла боротьба за статус провідних фракцій у місцевих радах та за посаду міського голови. Позиція ПР, яку очолював в.о.міського голови Генадій Кернес напередодні виборчої кампанії була сильною та стабільною, так як після виборів 2006 року ПР здобула більшість у місцевих радах, провела своїх представників на посади міських, селищних та сільських голів у більшості населених пунктів області. Після президентських виборів 2010 р. представники ПР очолили обласну та районні державні адміністрації та сформували штати за рахунок своїх однопартійців.

ВО «Батьківщина» напередодні виборів була ослаблена конфліктом між центральним керівництвом та керівником обласної організації(народним депутатом України Олександром Фельдманом). В результаті після президентських виборів 2010 року обласну організацію очолив колишній губернатор Харівської області Арсен Аваков.

В умовах економічної кризи посилилася прихильність виборців до Комуністичної партії України (КПУ), яку в області очолює народний депутат України Алла Александровська.

Між лідерами цих трьох потужних партій і йшла головна конкурентна боротьба за посаду міського голови.

Серед нових політичних партій серйозно у виборчі змагання включилася «Сильна Україна», рейтинг якої утримувався за рахунок її лідера, та «Фронт змін», місцеву організацію якого очолює та фінансує великий харківський підприємець Олександр Давтян.

Прийняли участь у місцевих виборах і місцеві, невеликі партії: Громадянська сила, Відродження, Рух, СДПУ(о),Партія Пенсіонерів.

Особливості висунення мажоритарних кандидатів від партій (наскільки активно партії ведуть кампанію в рамках мажоритарних округів, чи є ця кампанія тотожною загальнопартійній)

Особливості висування мажоритарних кандидатів полягали в тому, що вони могли одночасно бути представленими і в партійних списках. Цим повною мірою скористалася ПР, яка «закрила» всі мажоритарні округи «сприсочниками», чим забезпечила проходження до влади основним своїм гравцям.

Кандидати, що мали намір балотуватися як позапартійні, внаслідок норми нового виборчого закону були змушені висуватися від політичних партій. Оскільки домінуючою політичною силою на Харківщині є ПР, то основна частина непартійних претендентів дала згоду на висування від цієї партії.

Цікавою особливістю при висуванні мажоритарних кандидатів від ВО «Батьківщина»стало те, що вона вирішила блокуватися з партією «Реформи та порядок» (ПРП) та Українською народною партією (УНП). Внаслідок домовленостей, укладених напередодні виборів, від цих партій у мажоритарних округах були висунуті єдині кандидати. Значну кількість кандидатів у мажоритарні округи висунули КПУ та «Сильна Україна».

Участь представників партій у ТВК / ДВК (пропорційність, підготовка та досвід, діяльність, упередженість/неупередженість).

При формуванні керівного складу виборчих комісій головним критерієм була партійна належність. Майже повсюди керівниками виборчих комісій ставали люди, що не мають відповідного досвіду, але належать до партій, що входять в урядову коаліцію.

Так представники ПР очолили третину ТВК та ДВК. Тому були випадки перешкоджання при реєстрації опозиційних кандидатів і політичних партій з боку керівників цих комісій.

Основна тематика (як на рівні гасел та політичної реклами, так і на рівні політичних заяв виступів) та риторика (переважно позитивна /негативна, апелювання до своїх успіхів чи прорахунків опонентів тощо) кампанії.

Якщо розглянути лозунги партій, то тематика ПР була не новою, все зводилося до того, що за „помаранчевої влади” все було погано, після здобуття ПР більшості в органах місцевого самоврядування в 2006 р. відбулося значне покращання їх діяльності; А. Аваков був поганим керівником області, нічого не зробив для народу, « Він – нечесна людина, не професіонал, „лузер”, політичний банкрот ; міським головою безумовно оберуть Г.Кернеса, який „працює для людей”.

ВО «Батьківщина» використовувала три основних лозунги:

• ПР обшукала народ, обіцяла краще життя вже сьогодні, а насправді підняла ціни на газ, комунальні послуги, розкрутила інфляцію.
• Теперішня міська влада знищує „зелені легені” міста (будівництво автотраси через парк).
• Г.Кернес має кримінальне минуле, він продає землю у Харкові приватним особам, а гроші кладе собі у кишеню.

КПУ стверджувала, що вона – «єдина політична сила, що захищає інтереси трудящих»; а щодо кандидатури міського голови – це людина з кримінальним минулим, тому КПУ не може на цих виборах блокуватися з ПР.

«Сильна Україна» взяла за основу позицію « Ми дійсно демократична партія, оскільки висунули кандидатів на основі праймеріз».

«Фронт змін» побудував свою кампанію на критиці проекту Податкового кодексу, запропонованого урядом М. Азарова

Готовність партій до виборів (штаби, спостерігачі, агітація тощо)

Найбільш готовими до виборчої кампанії були ПР і ВО «Батьківщина», які сформували з професіоналів і досвідчених активістів виборчі штаби, мали аналітичні структури, контролювали основні медіа-ресурси, тому в цілому їх роботу можна назвати системною. Обидві провідні партії сформували групи спостерігачів на вибори, ВО „Батьківщина” при цьому співпрацювала з місцевим відділення КВУ.

Проте на діяльность штабу ВО «Батьківщина» впливав конфлікт між старими активістами, які працювали в структурі організації за часів, коли її очолював народний депутат Олександр Фельдман, та новими, які перейшли до ВО«Батьківщина» з «Нашої України» разом з А. Аваковим.

КПУ вела виборчу кампанію досить мляво, традиціно використовуючи агітаційні намети як основний спосіб агітації. «Сильна Україна» намагалася переконати, що її кандидати найкращі, тому що відібрані на основі праймеріз.

Інші партії під час передвиборчої кампанії практично були непомітні.

Основні характеристики (коротко).

• Провідними політичними силами, між якими точилася боротьба за владу на місцях, стали ПР та ВО „Батьківщина”.
• Непомітність на виборах «нових» партій та політичних лідерів.
• Кандидати, що мали намір балотуватися як позапартійні, внаслідок норми нового виборчого закону були змушені висуватися від політичних партій, які в свою чергу вимушені були блокуватися і висувати єдиних кандидатів до мажоритарних округів.
• Третину комісій в ТВК та ДВК очолювали представники однієї партії – ПР.
• Неприйняття частиною прихильників ПР кандидатури на посаду Харківського міського голови від цієї партії Генадія Кернеса через його кримінальне минуле та неврівноважений характер;
• Блокування КПУ з обласною організацією ВО „Батьківщина” щодо протестних дій з приводу підвищення ціни на газ для
• Підтримка лідером обласної організації «Фронт змін» О. Давтяном кандидатури Г. Кернеса на посаду Харківського міського голови;
• Відсутность у „Сильної України” авторитетних лідерів;

2. Адмінресурс

Опис рівня залучення місцевої влади у кампанії.

На нинішніх виборах рівень залучення місцевої влади до виборчої кампанії був безпрецедентно високим. Оскільки місцева влада у Харкові та області знаходиться в руках ПР, то під час передвиборчої кампанії адмінресурс застосовувався на користь цієї політичної сили.

Серйозні порушення виборчого законодавства спостерігалися на всіх етапах виборчої кампанії. На етапі висування кандидатів – перешкоджання реєстрації окремих кандидатів від опозиції; на етапі агітаційної кампанії – використання державних та комунальних ЗМІ для агітації ПР, позбавлення низки кандидатів можливості виступу на обласному радіо та телебаченні. Відсутність контролю за друком виборчих бюлетенів призвела до виготовлення значної кількості зайвих бюлетенів, що було виявлено опозицією. На етапі голосування – використання бюлетенів, в яких не було поставлено позначок біля партій та прізвищ кандидатів, які вибули з виборчих змагань (11 тис. бюлетенів). Тотальні порушення процедури підрахунку та здачі виборчої документації до ТВК, приміром здача документації у розірваних пакетах. На етапі ухвалення рішення ТВК – оголошення результатів виборів до закінчення перерахунку голосів на 8-и дільницях та до розгляду всіх скарг.

Опис задіяності судової влади у кампанії.

Судова влада включилася до виборів тільки після закінчення підрахунку голосів, коли з`явилися скарги на діяльність виборчих комісій, проте її рішення яскраво засвідчили повну підконтрольність місцевій владі. З усіх скарг про порушення під час визначення результатів виборів, Харківський окружний адміністративний суд задовольнив тільки скаргу кандидата в депутати Харківської міскради від Партії регіонів, який балотувався по мажоритарному округу, Ігоря Вировця. Проте жодна із 200 скарг від представників опозиційних сил щодо порушень виборчого законодавства не була задоволена. Так, Окружний адміністративний суд, а потім і Харківський окружний апеляційний суд не задовольнили вимогу А. Авакова про перерахунок голосів. 16 листопада Виший адміністративний суд України також відмовив у задовільнені апеляційної скарги А. Авакова про визнання протиправною бездіяльність ЦВК.

Опис задіяності силових структур у кампанії.

Влада активно використовувала силові ресурси проти своїх політичних опонентів. Спостерігалося перешкодження з боку міліції активістам опозиційних сил поширювати агітаційні матеріали; були заведені карні справи на кандидатів від опозиційних сил. Резонансною подією в місті стала інформація про встановлення спецслужбами спостереження за опозиційними кандидатами на посаду міського голови, прослуховування їх телефонних розмов. За ствердженням А. Авакова, за ним було встановлено спостереження, регулярно прослуховувалися телефони його, дружини та сина, біля його офісу постійно чергувало авто, в якому сиділи люди в цивільному. За словами А.Авакова, спостереження за ним здійснювали представники спецслужб.

Найрезонантнішою стала справа з друком у видавництві «Фоліо» 18 тисяч неврахованих бюлетенів, знайдених опозицією. Силові структури заняли в цій справі спостережливу позицію і навіть не спробували з`ясувати замовника додаткового друку.

Основні характеристики (коротко).

На місцевих виборах 2010 р. в Харкові та області широко використовувався адміністративний ресурс у різноманітних його проявах на користь ПР.

Силові та судові структури виконували функцію обслуговування інтересів чинних представників влади.

Використання місцевою владою адмінресурсу та суттєві порушення виборчого законодавства справили вирішальний вплив на результати виборів у Харкові.

3. Медіа та громадські організації

Наявність незалежних ЗМІ, що забезпечують рівне та збалансоване висвітлення інформації щодо різних (конкуруючих) політичних партій.

Аналіз перед та після виборчих публікацій харківських ЗМІ показав, що вони не змогли подавати інформацію збалансовано щодо різних (конкуруючих) політичних партій і кандидатів. Основні ЗМІ регіону контролюються двома силами: місцевою владою (телеканали: ОТБ, 7-й канал, Р1; газети «Харьковские известия», «Время Регионов Харьковщины») та бізнес-групою А. Авакова (телеканали „Фора”, А/ТВК; газета „Главное”). Відповідно, ці ЗМІ рекламували своїх кандидатів і дискредитували протилежну політичну силу та її кандидатів.

ЗМІ ,які не контролюються двома провідними силами, теж не показали себе нейтральними. Відома Харківська газета „Время”, що фактично належить О.Фельдману, працювала на „регіоналів”. Телеканал „Симон” та медіа-група „Об’єктив”, які належать О.Давтяну, намагалися подавати матеріали більш-менш об’єктивно, але відкрита підтримка лідером харківського «Фронту змін» кандидатури Г.Кернеса не дозволила йому та підконтрольним ЗМІ зайняти неупереджену позицію.

Державні та комунальні ЗМІ в регіоні висвітлювали діяльність влади тільки в позитивному ключі, фактично ставши медіа ресурсом партії влади. Діяльність опозиції вони висвітлювали у кращому випадку нейтрально, але в основному – негативно.

Загалом, збалансованою виборчу інформацію харківських ЗМІ під час виборів назвати не можна. Про це в пресс-центрі ІА “STATUS QUO” заявив голова Харківського відділення КВУ Михайло Камчатний*

Роль НУО у виборчому процесі

На нинішніх місцевих виборах НУО відігравали значно більшу роль, ніж на попередніх. Причиною став конфлікт місцевої влади з харківською громадськістю, який стався напередодні виборчої кампанії і був пов’язаний з намаганням влади побудувати автомагістраль через лісопарк, що передбачало вирубку сотень дерев. На захист „зелених легенів” міста піднялися десятки громадських організацій, які утворили громадський рух „Зелений фронт», який зміг організувати у Харкові десятки протестних акцій і намагався блокувати будівництво, але за допомогою правоохоронних органів владі вдалося подолати громадський опір. Активісти „Зеленого фронту” вирішили балотуватися у міську раду за списками „Батьківщини” та ПСПУ.

Другою важливою подією у передвиборчому житті стало рішення Громадянського форуму Харківщини(біля 72-х НУО та політичних партій) про консолідацію та підтримку на виборах міського голови кандидатури А. Авакова. Це Рішення було прийняте на конференції Харківської обласної організації Конфедерації Вільних профспілок України.

Важливу роль під час виборів відіграла Харківська правозахисна група(ХПГ), яка надавала юридичну та практичну(консультації та оформлення заяв до суду) допомогу партійним та мажоритарним кандидатам. За даними ХПГ, порушень закону було “зафіксовано безліч”: зайві протоколи, підписання членами ДВК незаповнених протоколів, пакування виборчої документації з порушенням закону, перерахунок голосів та складання уточненого протоколу кількома членами ДВК тільки від однієї партії; відсутність розгляду по суті скарг, тощо.

Але найхарактернішим проявом небайдужості до фальсифікації виборів виявилася реакція громади, яка в знак протесту вийшла на площу Свободи 9 листопада. У мітингу «За чесні вибори!» взяли участь біля 5 тис. жителів міста. Наступного дня на площі виник наметовий табір. Учасники безстрокової акції, що проходить під гаслом „Ми не за Авакова, ми не за Кернеса – ми за чесні вибори!”, вимагають перерахунку голосів або проведення нових виборів. Вони змогли зібрати біля 20 тисяч підписів за проведення нових виборів (це був лист до президента Віктора Януковича з відповідною вимогою).

http://www.sq.com.ua/rus/article/press_centr/svoboda_slova_i_davlenie_na_smi/

Основні характеристики (коротко).

• Відсутність в області ЗМІ, які неупереджено та збалансовано висвітлюють хід виборчого процесу;
• Активне використання місцевою владою, яка знаходиться в руках ПР, державних та комунальних ЗМІ для реклами своїх кандидатів і дискредитації опонентів.
• Позбавлення права доступу на державні та комунальні ЗМІ кандидатам від інших партій.
• Значна активізація ОГС, які підтримують опозиційні до теперішньої місцевої влади політичні сили.
• Активний супротив громади проти фальсифікації виборів

 

4. Поствиборча інформація

Огляд участі політичних партій у виборчому процесі (кількість округів, де балотуються кандидати від партій) Розшифровка за партіями, кількісні показники.

У виборах до Харківської обласної ради взяли участь 950.770 виборців. Явка становить 43,17%. У багатомандатному виборчому окрузі на 68 депутатських місць претендували списочники 35 обласних організацій політичних партій. Попередньо обласна ТВК оголосила, що за результатами виборів за партійними списками до облради пройшло 6 політичних партій: ПР; ВО «Батьківщина», КПУ, «Сильна Україна», «Фронт змін» та Соціалістична партія України (СПУ). Проте 16 листопада ТВК заявила, що СПУ потрапила до облради внаслідок «технічної помилки» і виключила 3-х представників СПУ, що були обрані за партійним списком, з числа депутатів. Їх місця було віддано 2-м представникам ПР та 1-у – „Батьківщини”. За результатами виборів у 68 одномандатних мажоритарних округах до облради пройшли представники 7-и політичних партій (5-ти, що провели та 2-х, що не провели своїх кандидатів за партійними списками): ПР, ВО «Батьківщина», «Сильної України», Народної партії, СПУ та Партії промисловців і підприємців (ППП).

 

Облрада (загальна кількість мандатів) – 136
Партія	Загальна кількість отриманих партією мандатів	Багатомандатний округ – 68		Одномандатний округ – 68
		Відсотки	Кількість мандатів	Кількість мандатів
Партія регіонів	95	40,21%	39	56
ВО „Батьківщина	16	13,29%	13	3
Комуністична партія України	8	8,78%	8	0
„Сильна Україна”	9	5,06%	5	4
„Фронт змін”	3	3,25%	3	0
Народна партія	3	0,87%	0	3
Соціалістична партія України	1	2,71%	0	1
Партія промисловців і підприємців	1	0,57%	0	1

За соціальним складом в Харківській обласній раді спостерігається абсолютне домінування керівників підприємств,бізнесменів та керівників райдержадміністрацій (разом становлять 81%). Інші соціальні групи представлені в однаково мізерній пропорції : керівники закладів освіти представлені так само, як і пенсіонери та безробітні: на рівні 5-6 %. Партійні функціонери та представники спорту становлять 1-2%.

У виборах до Харківської міської ради взяло участь 444.144 виборці. Явка становить 39,98%. У багатомандатному виборчому окрузі на 50 депутатських місць претендували списочники 39 міських організацій політичних партій. За результатами виборів за партійними списками до міськради пройшло 5 політичних партій: ПР, ВО „Батьківщина”, КПУ, «Сильна Україна» та «Фронт змін». За результатами виборів в 50-ти одномандатних мажоритарних округах до міськради пройшли представники 7-ох політичних партій (5-ти, що провели та 2-х, що не провели своїх кандидатів за партійними списками): ПР, ВО «Батьківщини», «Сильної України», Народної партії та Партії пенсіонерів України.

 

Харків (загальна кількість мандатів) – 100
Партія	Загальна кількість отриманих партією мандатів	Багатомандатний округ – 50		Одномандатний округ – 50
		Відсотки	Кількість мандатів	Кількість мандатів
Партія регіонів	69	31,53%	24	45
ВО«Батьківщина»	13	15,24%	11	2
Комуністична партія України	8	10,28%	8	0
«Сильна Україна»	6	6,12%	5	1
«Фронт змін»	2	3,42%	2	0
Народна партія	1	1,03%	0	1
Партія пенсіонерів України	1	1,28%	0	1

За соціальним складом 58% становлять бізнесмени та керівники підприємств; 28% – державні службовці, представники місцевого самоврядування; 10% – керівники та працівники закладів освіти, науки, охорони здоровя, 4% – керівники телекомпаній, профспілкові лідери та безробітні. Характерно, що представництво у міськраді одержали діти відомих батьків – народних депутатів Дмитра Шенцева та Михайла Чечетова (обидва від ПР), керівника харківського осередку «Фронту змін» О. Давтяна та загиблого керівника метрополітену Мусєєва(ПР).

У виборах міського голови взяли участь 14 кандидатів, проте кандидат від Народного руху України Олександр Денисенко напередодні голосування зняв свою кандидатуру. Основна боротьба розвернулася між Г. Кернесом (ПР) та А. Аваковим (ВО «Батьківщина»). За оприлюдненими 5 листопада офіційними даними міськї ТВК, на виборах Харківського міського голови переміг Г. Кернес. Він набрав 29,33% голосів. А. Аваков набрав 28,72% Оголошена перевага Г. Кернеса над А. Аваковим становила усього 2 744 голоси, або 0.63%.що для півторамільйонного Харкова є зовсім незначним відривом. Це та велика кількість порушень створює реальну проблему легітимності новообраного мера.

Третє місце у представниці КПУ А. Александровської- 18,39% . Її успіх можна пояснити тим, що вона зуміла перетягнути на себе голоси частини електорату ПР, який принципово не хотів голосувати за Г. Кернеса внаслідок його проблемного минулого. Безпрецендетно велика кількість виборців на цих виборах не підтримала жодного кандидата – майже 11%. Більше 1% голосів виборців одержали 3 кандидати: Евген Гутков («Сильна Украина»), Андрій Білогрищенко («Єдиний Центр» ) та Юрий Орел («УДАР Виталія Кличка»).

Що стосується результатів у великих містах області , то практично скрізь влада перейшла до ПР: в Ізюмі із 44-х мандатів у міську раду ПР отримала 25, у м. Первомайську вдруге став міським головою член ПР Сергій Теплицький, Галина Мінаєва(міський голова м. Чугуєва) теж вдруге зберегла своє місце.

Ключові теми, що піднімались під час виборчої кампанії, співпадіння /різноманітність поміж різними політичними силами

Особливою різноманітністю ключові теми між партіями не відрізнялися. Основною темою ВО„Батьківщина„ було збереження зелених насаджень від варварських дій теперішньої міської влади. КПУ виступала проти підвищення ціни на газ для населення та проти підвищення тарифів на комунальні послуги. «Сильна Україна» взяла за основу тезу про необхідність економічних реформ, які здатний реалізувати С. Тігіпко. Що стосується депутатів мажоритарників, то їх програми були більш прив’язані до проблем мешканців і конкретної ситуації у їхніх виборчих округах.. При чому депутати, що були висунуті дрібними політичними партіями, намагалися не афішувати свій зв’язок з ними.

Щодо виборчої кампанії міських голів, то головна ідея кампанії Г. Кернеса «Любити Харків – робити для людей!» базувалася на стратегії «дрібних справ» (ремонт міжквартальних шляхів, спорудження дитячих майданчиків, впровадження нових маршрутів міського транспорту, поліпшення освітлення вулиць тощо). Для її реалізації застосовувався адміністративний ресурс, коли дрібний бізнес змушували спонсорувати здійснення левової частини проектів під вивіскою ПР. Г. Кернес зі своєю командою «відбірних міських управлінців» в основу своєї політичної реклами поклав принцип: «ми не займаємося саморекламою, ми займаємося реальною справою, у нас немає часу на всілякі дурниці» (цей принцип також був покладений в основу спілкування між кандидатами в депутати від ПР та виборцями, які проводились систематично і “планово”). Цей самий меседж став основою для інформаційної джинси, особливо – у новинних випусках «Харьковских известий» на 7 телеканалі. ПР позиціонувала себе як політична сила, яка займається вирішенням конкретних проблем, на противагу опозиції, «яка займається демагогією».

На противагу цьому, політтехнологи А. Авакова запропонували слоган «Альтернатива є!» та «Ніхто окрім нас!». Виборча кампанія керівника обласної організації ВО «Батьківщина» ґрунтувалася на критиці дій нової влади, зокрема невиконанні обіцянок у соціальній сфері та на активізації громадянського суспільства через конфлікт навколо прокладення дороги у парку імені Горького (були запущені технічні проекти «Зелений фронт», «Зелена планета»). У своїй особистій телепрограмі «Акценти» А.Аваков запропонував нову діалогову філософію стосунків між міською владою та громадянами міста, за якої будь-яке доленосне рішення має ухвалюватися на місцевому референдумі. Команда А.Авакова виділилася сенсаційною знахідкою в типографії «Фоліо» неврахованого тиражу виборчих бюлетенів та пісенькою «Ніхто окрім нас!».

Лідер облорганізації харківських комуністів А. Александровська вела свою чергову кампанію виборів мера досить мляво, обмежившись участю у кількох телепроектах на центральному телебаченні, зокрема – у С. Шустера.

Кандидат на посаду міського голови від партії «Сильна Україна», перший віце-президент ООО «Контракшн Груп Інтернешнл» Євген Гутков навіть не брав участі у широко розрекламованих праймеріз і провів свою кампанію у суворій відповідності універсальному для всіх міст України гаслу «Сильна Україна – сильний мер!»

Висуванець від «Єдиного центру», бізнесмен Андрій Білогріщенко провів довготривалу масштабну візуальну кампанію, яка за кількістю агітаційних плакатів наближалася до фаворитів. Головною технологією його кампанії стала історія про ймовірний замах на нього з боку в.о.мера.

Кандидат від ВО «Свобода» Ігор Швайка проовів тільки декілька телеефірів, більше нічим виборча агітація не запам’яталася.

Основні характеристики (коротко)

• ПР заняла домінуючі позиції у всіх владних структурах області.
• Головним полем боротьби в Харкові стали вибори міського голови.
• Спостерігався масовий друк неврахованих бюлетенів,
• Численні порушення відбулися при підрахунку голосів у ДВК(заміни протоколів)
• Пошкодження пакетів з виборчою документацією при її транспортуванні з ДВК до ТВК.
• Непрозорий процес визначення результатів виборів ТВК
• У мажоритарному одномандатному окрузі № 45 з виборів до Харківської міської ради ДВК не дорахувалися 2500 бюлетенів
• Тиск з боку місцевої влади на процес визначення результатів виборів.
• Ангажованість судової влади при розгляді скарг у судах адміністративної юрисдикції.
• Масові акції протесту проти фальсифікацій виборів харківського міського голови

Результати першого туру експертного опитування “Місцеві вибори – 2010″ - скачати файл (pdf)

Результати другого туру експертного опитування “Місцеві вибори – 2010″ - скачати файл (pdf)

Пресс – реліз дослідження - скачати файл (ppt)

В електронному вигляді знаходиться на сайті ЛЗІ –  http://parliament.org.ua