У порівнянні з 2009 роком значно зросла кількість тих, хто протягом року звертався  до органів влади за певними адміністративними послугами – з 36% до 47.5% .

Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» та Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Центру політико-правових реформ та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Ці дані на прес-конференції в УНІАН на тему «Якість адміністративних послуг в Україні – оцінка громадян» оприлюднила Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».

В оцінці якості надання адміністративних послуг думки населення України поділилися: 33%  зали задовільну оцінку, 32% – погану. Оцінюють якість надання адміністративних  як добру значно менше – 12%. Найбільше позитивних оцінок якості адміністративних послуг були виставлені у Західному регіоні (18%), негативних – у Південному (37%). Серед тих, хто особисто отримував адміністративні послуги, оцінки дещо гірші: негативно оцінюють якість надання послуг 41%, задовільно – 37% і добре – 14%.

Серед найбільш позитивних елементів при надання адміністративних послуг найчастіше зазначалися коректність поведінки посадових осіб (19%), чітке пояснення  щодо усіх обставин справи та потрібних  документів (16%).  швидкий розгляд справи (16%). Жодних позитивних елементів у отриманні послуг не побачили 21% серед тих, хто по послуги звертався.

Серед найбільш негативних  елементів при надання адміністративних послуг найчастіше зазначалися великі черги (23%),  відсутність чітких пояснень  щодо усіх обставин справи та потрібних  документів (17%), тяганина із розглядом  справи (17%). Жодних негативних  елементів у отриманні послуг не побачили 21% серед тих, хто по послуги звертався.

Протягом останніх 12 місяців 11%  населення давали хабарі за надання адміністративних послуг, 76% – не давали і ще 13% відмовилися відповідати на це запитання. Найбільше хабарів давали у Центральному регіоні (14%, переважно за рахунок Києва та Київської області), а найбільше відмов було у Східному регіоні – 20%).

Згідно з даними опитування, хабарі більшою мірою мають «ініціативний» характер – на думку 35% населення, люди дають хабарі тому, що «так простіше  і легше вирішити їхні проблеми», причому у порівнянні з даними 2009 року такі умонастрої зросли на 13%. Ще 26% вважають, що хабарі – «це вже норма нашого життя» ( і ця мотивація теж зросла ц порівнянні з 2009 роком на 5%). Лише 19% – стільки ж, як і у 2009 році –  відповіли, що «люди дають хабарі тому, що з них цього вимагають%.  На складність і заплутаність законодавства послалися 7% опитаних (у 2009 році – 3%), а на вдячність чи на бажання мати те, що не належить за законом послалися лише 3% і 4%.

Як і в 2009 році, населення вважає основними дієвими засобами у боротьбі з корупцією засоби каральні:  звільнення з роботи без права займати посади в органах влади (54%) та посилення кримінальної відповідальності чиновників (збільшення строку позбавлення волі) (46%). Певна частина суспільства бачить  можливості боротьби з корупцією й на інших шляхах –   вдосконалення законодавства, щоб там не було шпарин для корупції (23%), посилення громадянського суспільства – громадський контроль за діями влади (22%), викриття фактів корупції через засоби масової інформації (20%), правове виховання громадян, щоб вони знали свої права (19%), прозорість i відкритість у діяльності всіх органів влади (19%), причому оцінка можливої ефективності  дій громадянського суспільства у боротьбі з корупцією дещо зросла у порівнянні з 2009 роком.

Абсолютна більшість населення – 67% – не знайома з діяльністю місцевої чи державної влади з надання адміністративних послуг. Знають про створення центрів надання адміністративних послуг 8%, про спрощення процедур надання окремих адміністративних послуг – 12%, а про  створення офіційних веб-ресурсів що стосуються адміністративних послуг – взагалі лише 4%.

***

Дослідження проводилося на замовлення Центру політико-правових реформ Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 5 по 13 березня 2013 року. Польовий етап тривав з 6 по 12 березня 2013 року. Опитування проводилося в 109 населених пунктах (PSU) у всіх областях України та в автономній республіці Крим. Методом інтерв’ю опитано 2037 респонденти за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.  Теоретична похибка вибірки (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Для порівняння наводяться результати загальнонаціонального опитування,  проведеного у березні  2009 року на замовлення Центру політико-правових реформ Фондом „Демократичні ініціативи” разом з фірмою „Юкрейніан соціолоджі сервіс”.  Усього було опитано 1800 респондентів за вибіркою, яка репрезентує доросле населення України (старше 18 років). Статистична похибка вибірки не перевищує 2.5%.