20 листопада ц.р. в медіа-центрі «Время» за ініціативою Харківського громадського фонду місцевої демократії пройшов круглий стіл, присвячений процесу реалізації Стратегії регіонального розвитку Харківської області на період до 2020 року. В заході взяли участь представники громадських організацій, журналісти, викладачі та магістри Харківського реґіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України. На жаль, круглий стіл проігнорували керівники Харківської облдержадміністрації та Харківської обласної ради (був лише один новообраний депутат від «Самопомочі»). Попри це, дискусія за круглим столом пройшла на високому рівні, а її учасники продемонстрували глибоке розуміння теми і зацікавленість в успішній реалізації Стратегії регіонального розвитку.

Відкриваючи круглий стіл, голова правління ФМД Ольга Мірошник наголосила, що Фонд місцевої демократії розпочав моніторинг реалізації Стратегії регіонального розвитку Харківської області на період до 2020 року і це не перша робота подібного плану. Раніше ФМД проводив моніторинг виконання Стратегії соціально-економічного (сталого) розвитку Харківської області й тоді були зроблені не дуже втішні висновки: фактично стратегія була провалена. Тому з великою зацікавленістю ФМД очікував розроблення нової стратегії регіонального розвитку, а після ухвалення взявся за її моніторинг. Керівник ФМД зауважила, що, на жаль, розроблення нової стратегії регіонального розвитку відбувалось без залучення широкої громадськості й представники громадських організацій не мали змоги впливати на цей процес. Попри це, співпраця органів влади та інститутів громадянського суспільства в питаннях регіонального розвитку є дуже важливою і потрібною. «Поки що ми працюємо паралельно з органами влади, але сподіваємося, що будемо разом і писати і виконувати програми, що стосуються розвитку нашого регіону», – наголосила Ольга Мірошник.

У свою чергу, презентуючи моніторинговий звіт про виконання Стратегії регіонального розвитку Харківської області, експерт ФМД Віктор Козоріз нагадав, що ця Стратегія була розроблена на виконання закону України «Про засади державної регіональної політики» та Державної стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року, а 5 березня 2015 року документ був затверджений сесією Харківської обласної ради. «Звичайно за такий короткий час не можливо було оцінити ефективність Стратегії та її вплив на соціально-економічний розвиток Харківського регіону, – наголосив громадський експерт, – тому головним предметом моніторингу став процес розроблення Стратегії і його відкритість, а також відкритість процесу відбору проектів регіонального розвитку на 2015 і 2016 роки».

Віктор Козоріз також наголосив, що моніторинг проводився за спеціальною методикою, яка була розроблена в рамках проекту «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг стратегій регіонального розвитку», що реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) у партнерстві з Асоціацією регіональних аналітичних центрів, Інститутом громадянського суспільства, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад», Офісом Ради Європи в Україні за підтримки Європейського Союзу. Тому під час оцінювання Стратегії розвитку Харківської області враховувалась і вітчизняна, і європейська практика з питань стратегічного планування. Важливою умовою цього планування є залучення до процесу якомога більшої кількості людей з різних суспільних та економічних секторів, для яких стратегічне планування має стати певною місією своєї діяльності в реґіоні. Але при розроблені Стратегії розвитку Харківської області ця умова не була витримана, що суттєво позначилося на якості документа. Зокрема, в ньому не було сформульоване стратегічне бачення розвитку Харківського регіону, яке можливе лише на основі широкого суспільного консенсусу. Крім того, в громадських експертів є зауваження і щодо структури та змісту Стратегії, яка, на їхню думку, не містить чітких індикатори досягнення визначених стратегічних та операційних цілей, а також завдань, які з них випливають. Отож, автор моніторингового звіту вважає, що Стратегія регіонального розвитку Харківської області має бути переглянута й відкоригована в тому числі з урахуванням соціально-економічної ситуації в Україні та змін, яких зазнала нормативно-правова база.

Цікавим був і виступ голови правління екологічної групи «Печеніги» Сергія Шапаренка. Він детально проаналізував екологічну складову Стратегії регіонального розвитку Харківської області, звернувши увагу на цілу низку екологічних проблем, які потребують вирішення. Зокрема, представник громадської організації звернув увагу на ситуацію із забрудненням довкілля Харківським коксовим заводом та високим рівнем захворюваності в районі цього заводу. Велику стурбованість в екологів також викликає забрудненість ґрунтових вод і малих річок, через що уже зараз в окремих населених пунктах Харківської області спостерігається дефіцит питної води. На думку С. Шапаренка, ці проблеми суттєво впливають на якість життя мешканців Харківщини, але Стратегія регіонального розвитку не містить комплексного бачення щодо їх вирішення. Також, на його думку, розробники Стратегії не врахували досвід Смарагдової мережі Європи, частиною якої мали б стати природоохоронні території Харківської області.

Свою оцінку Стратегії регіонального розвитку Харківської області дав і професор кафедри політології та філософії Харківського реґіонального інституту державного управління Віталій Солових. Він зауважив, що протягом останнього часу ми створюємо багато порожніх документів, які не виконуються через відсутність довгострокового фінансування. «А економісти говорять, що якщо бюджет ухвалюється на рік, то це бюджет виживання, якщо бюджет ухвалюється до 5 років, то це бюджет стабілізації, а якщо на 5 і більше років, то це вже бюджет розвитку, – наголосив науковець, – Тому, якщо ми говоримо про розвиток, то маємо планувати свій бюджет щонайменше на 7 років, щоб можна було планувати і свій розвиток на цей період».

На питаннях бюджетування проектів Стратегії зупинилась і керівник проекту «E-goverment» Олена Петрова. Вона наголосила на тому, що одним із принципів реалізації Стратегії розвитку Харківської області є приватно-державне партнерство. Тобто, ті, хто пропонує проекти реґіонального розвитку, мають пропонувати і механізми їх фінансування: не тільки з державного фонду, а й за рахунок приватно-державного партнерства. «Але в тих проектах, які вже відібрані для реалізації, такого підходу не видно», – наголосила громадська активістка. «Таке враження, що відбір проектів відбувався без жодної системи, просто набрали багато різних проектів і розкидали їх по різних напрямках. Тому особисто я не бачу ніякого зв’язку між стратегічними цілями і тими проектами, які відібрані для їх реалізації. В даному випадку можна говорити про те, що у Стратегії немає стратегії», – підсумувала О. Петрова.

В обговоренні Стратегії розвитку Харківської області також взяли участь віце-президент громадської організації «Товариство учасників руху» Олександр Заліван, представник реґіонального представництва фонду «Відродження» Олена Розказова, керівник проектів благодійного фонду «Харків з тобою» Олена Рофе-Бекетова, редактор журналу «Аnalitik UA» Дмитро Овсянкін, заступник голови ради ГО «Харківська платформа розвитку культури і туризму» Олександр Свиридов та інші особи.

Підсумовуючи роботу круглого столу один з його організаторів Віктор Козоріз наголосив, що на його думку, поки що Харківська область розвивається за інерційно-кризовим сценарієм, але вона має всі передумови для того, щоб реалізувати базовий сценарій, закладений у Стратегії регіонального розвитку. Про це, зокрема, що свідчить успішна реалізація в області низки важливих інфраструктурних проектів, зокрема в галузі енергозбереження, енергоефективності та електронного врядування. Для цього Стратегія має стати живим, робочим документом, який орієнтуватиметься не тільки на органи влади, а й на громадські організації, бізнес-асоціації, наукові організації тощо. З цією метою необхідно відновити діяльність робочої групи, яка розробляла Стратегію та зробити її діяльність більш відкритою і прозорою для всіх зацікавлених сторін. Після доопрацювання Стратегії і Плану заходів з її реалізації документи в нових редакціях мають бути затверджені Харківською обласною радою нового скликання. В. Козоріз також наголосив, що відповідно до Плану заходів на 2015-2017 роки з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку, до 25 лютого 2016 року Харківська облдержадміністрація має підготувати і оприлюднити свій звіт про результати проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації стратегії регіонального розвитку. Отож, у громадський активістів буде нагода ще раз повернутися обговорення цієї теми.

Сергій Кириченко, журналіст