Хто може стати аналітиком? Поради для молоді і не тільки. | Фонд місцевої демократії
Фонд місцевої демократії
Foundation of Local Democracy,
Kharkiv Ukraine
Фонд місцевої демократії (ФМД) - громадська неприбуткова організація, аналітичний центр(THINK TANKS), метою якого є вплив на економічні, політичні та соціальні процеси в Україні, сприяння місцевому самоврядуванню, проведенню реформ, розвитку громадянського суспільства та демократії

Хто може стати аналітиком? Поради для молоді і не тільки.

310437378_1342001486625837_5117219221441196082_n
Хто може стати аналітиком у складі громадської організації? Які навички та інструменти знадобляться для аналізу законодавства? Які поради аналітикам – початківцям могли б дати досвідчені аналітики?

Ми розпитали про це регіональних координаторів Мережі UPLAN, які представляють чотири громадські організації з різних міст України.

АНДРІЙ КРУПНИК,
директор Одеського інституту соціальних технологій,
координатор Мережі UPLAN в Одеській області

1. ЗВІДКИ БЕРУТЬСЯ АНАЛІТИКИ В АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРАХ / ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ? ХТО МОЖЕ СТАТИ АНАЛІТИКОМ / АНАЛІТИКИНЕЮ?

Аналітики беруться «з вулиці», але не всі «перехожі» можуть бути аналітиками.

Для цього треба мати певні здібності:

  • допитливість, певну критичність мислення (сліпо не погоджуватись із твердженням авторитетів, не приймати все «на віру»);
  • наполегливість (граніт аналітики буває дуже твердим);
  • працелюбність (адже іноді для підтвердження або заперечення якогось твердження треба «перелопатити» чималі обсяги джерел);
  • терпіння (не все одразу);
  • готовність до того, що кожен раз треба починати майже спочатку (усе навкруги має тенденцію змінюватись).

2. ЯКІ ОСНОВНІ ЗАДАЧІ АНАЛІТИКА В ЗАКОНОДАВЧІЙ СФЕРІ? ЧИМ ВІН ЗАЙМАЄТЬСЯ В КОМАНДІ ТА НА ЩО ЙДЕ НАЙБІЛЬШЕ ЧАСУ?

Займаючись дослідженнями та аналізом у будь-якій сфері суспільних відносин, аналітик має розрізняти різні види аналізу та адекватно їх застосовувати відповідно до властивостей досліджуваного об’єкта й мети аналізу.

Так, наприклад, відомий аналітик Ю.П. Сурмін у своїй праці «Майстерня вченого» (2006) згадує 23 види аналізу. Тож застосовувати той чи інший вид аналізу треба адекватно.

Аналітик, який працює в законодавчій, нормотворчій сфері, має не тільки володіти знаннями щодо нормопроєктувальної техніки, а й добре знати об’єкт регулювання та можливості, процедури впливу на цей об’єкт. Адже будь-який нормативний акт являє собою акумульований та оптимізований досвід впливу суб’єктів управління на цей об’єкт регулювання. І зазвичай НПА є «майданчиком» компромісу між тим, що треба, і тим, що можна. Межа компромісу — теж важливе питання.

Аби розібратись у тому, що допомагає, а що заважає конкретному НПА бути ефективним та актуальним, аналітик має досконально вивчити всі процеси, які регулюються цим НПА, та дізнатися про існуючі проблеми. Від цього залежатиме предмет аналізу й мета удосконалення НПА.

3. ЯКІ ЗНАННЯ, ТЕХНІКИ, ІНСТРУМЕНТИ ЗНАДОБЛЯТЬСЯ АНАЛІТИКУ ДЛЯ АНАЛІЗУ ЗАКОНОДАВСТВА?

Аналітику для аналізу законодавства необхідно знати нормопроєктувальну техніку, зокрема, ретельно вивчити Регламент Верховної Ради України, який містить детально прописані процедури руху законопроєктів і вимоги до них на різних стадіях та етапах цього руху.

Крім того, аналітик має володіти принаймні базовими знаннями у сфері правознавства, які включають науку про державу, право та публічне управління.

Але одних знань замало. Треба мати вміння та навички ці знання застосовувати в кожному конкретному випадку — залежно від виду та характеру нормативного акту, а також стадії його життєвого циклу: розробки, впровадження, удосконалення.

Тільки після практичних спроб проаналізувати різні види НПА (законопроєкти, закони, урядові постанови, акти центральних органів виконавчої влади, розпорядження голів ОДА, РДА, статути територіальних громад та різні локальні положення) аналітик зможе відчути сутність цієї діяльності та діяти ефективно.

Після набуття певного досвіду роботи з НПА та їхніми проєктами, в аналітика, який спеціалізується на їхньому аналізі, з’являться власні підходи до цього процесу. Тобто виробляється певна послідовність процедур, у ході яких аналітик вивчає різні аспекти аналізованого НПА чи його проєкту.

Якщо йдеться про законопроєкт, то чимало корисної для його аналізу інформації аналітик може почерпнути з пояснювальної записки, порівняльної таблиці, висновку Головного науково-експертного управління апарату ВРУ, профільного та інших комітетів ВРУ. А також експертних висновків інших аналітиків, з якими у власному аналізі можна погодитись, погодитись частково або навіть заперечити.

4. ЩО МОЖНА ПОРАДИТИ АНАЛІТИКАМ – ПОЧАТКІВЦЯМ? НА ЩО ЗВЕРНУТИ УВАГУ МОЛОДІ, ЯКА ЦІКАВИТЬСЯ АНАЛІТИКОЮ В ЗАКОНОДАВЧІЙ СФЕРІ?

Молодим людям, які цікавляться аналітикою в законодавчій сфері, можна порадити уважно вивчити низку існуючих експертних висновків щодо законопроєктів та чинних актів, зокрема тих, що зроблені Центром політико-правових реформ та іншими аналітичними центрами, які працюють у сфері експертного супроводу публічного управління та адміністрування.

Якщо є зацікавленість в аналізі локальних НПА, зокрема тих, що приймаються органами місцевого самоврядування, то варто звернутись до напрацювань асоціацій органів місцевого самоврядування та аналітичних центрів, що працюють у цій сфері (Всеукраїнська асоціація сприяння самоорганізації населення, УНЦПД, Одеська організація КВУ, Одеський інститут соціальних технологій тощо).

АННА КОЛОХІНА,
голова правління Дніпровського центру соціальних досліджень,
координаторка Мережі UPLAN у Дніпропетровській та Запорізькій областях

1. ЗВІДКИ БЕРУТЬСЯ АНАЛІТИКИ В АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРАХ / ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ? ХТО МОЖЕ СТАТИ АНАЛІТИКОМ / АНАЛІТИКИНЕЮ?

Стати аналітиком може той, хто має таке бажання, але при цьому в людини мають бути певні здібності.

На що я, як керівник, звертаю увагу — це логічне мислення, критичне мислення, вміння працювати з великою кількістю джерел.

У майбутнього аналітика має бути системна вища освіта, але не обов’язково щось філософічне, соціологічне чи політологічне. Насправді тут, як і з журналістикою, трохи інші моменти, тобто на все можна «набити руку». Головне, щоб у людини була присутня логіка, бажання дізнаватися щось нове, бажання структурувати це в певному порядку й власне писати.

Мене ніколи не цікавили люди, які багато говорять, мене цікавили ті, які добре пишуть. Той, хто добре пише, він і скаже. Зустрічається багато базік, які охоче говорять, а написати щось не можуть, при цьому їхні промови, як правило, не структуровані.

Аналітичні тексти не передбачають надмірної емоційності. Якщо людині хочеться скрізь додавати власну думку, то їй, скоріш за все, треба в журналістику, а не в аналітику. Бо аналітика — більш «суха».

2. ЯКІ ОСНОВНІ ЗАДАЧІ АНАЛІТИКА В ЗАКОНОДАВЧІЙ СФЕРІ? ЧИМ ВІН ЗАЙМАЄТЬСЯ В КОМАНДІ ТА НА ЩО ЙДЕ НАЙБІЛЬШЕ ЧАСУ?

Найбільше часу в аналітика йде на відслідковування. У цьому взагалі полягає робота — відслідковування інформації, динаміки, нотування змін і періодична підготовка аналітичних матеріалів.

Робочий процес відслідковування може розтягуватися, новини можна почитати й вдома, наприклад, після робочого дня. Я не кажу, що робота з інформаційним простором — щось таке дуже нормоване чи ненормоване, тут за власним бажанням.

Що стосується взагалі підходу до процесу, наприклад, складання певних аналітичних документів, то тут я часто стикаюся з тим, що далеко не всі люди можуть продукувати аналітику з 8.00 до 17.00. Тобто в цьому процесі присутня певна творчість, кожен по-різному організовує цю роботу.

Аналітики не є виключенням, вони так само, як і науковці, і фахівці ІТ-індустрії просто обирають зручний для себе час. Хтось працює вночі, а хтось вдень. Дистанційна робота зараз дозволяє підлаштуватися, зробити свій графік максимально комфортним. Єдине, що є дедлайни, які мають чітко виконуватися.

3. ЯКІ ЗНАННЯ, ТЕХНІКИ, ІНСТРУМЕНТИ ЗНАДОБЛЯТЬСЯ АНАЛІТИКУ ДЛЯ АНАЛІЗУ ЗАКОНОДАВСТВА?

Аналітик має володіти практичними навичками роботи з комп’ютером. Ми вже відійшли від того, що пишемо все від руки, потім якась машиністка це набирає, немає цього. Якщо хтось так хоче працювати, можна записувати свої цікаві думки на диктофон. Можливо також робити самому десь нотатки. Я спочатку надсилала сама собі імейли, потім з’явилися месенджери з можливістю зберігання певних нотаток, інформації, зараз користуюся ними.

Дратує, коли людина відмовляється освоювати такі інструменти, як Google Docs. Також це стосується пакета MS Office, бо не всі вміють працювати навіть у програмі Excel. Але коли в нас є великі масиви інформації, краще їх зберігати саме в Excel, а не у Word. Більше того, Excel — це не просто «зробити табличку», він має багато цікавих, корисних функцій. Власне Excel — це основа статистичних пакетів, з якими зараз усі працюють.

Знову ж таки, якщо йдеться про великий обсяг даних, про певну інформацію, то було б непогано, якби й ті самі соціологи, політологи вміли працювати зі статистичними пакетами, бо вони є основоположними. Тобто знання програмного забезпечення всіляко вітаються.

4. ЩО МОЖНА ПОРАДИТИ АНАЛІТИКАМ – ПОЧАТКІВЦЯМ? НА ЩО ЗВЕРНУТИ УВАГУ МОЛОДІ, ЯКА ЦІКАВИТЬСЯ АНАЛІТИКОЮ В ЗАКОНОДАВЧІЙ СФЕРІ?

Якщо людина хоче спробувати себе в аналітиці, нехай іде й пробує. Єдине, що всі мають розуміти, — шлях аналітика вибудовується поступово, а перші аналітичні документи навряд чи будуть опубліковані одразу в популярних виданнях.

Я свою роботу починала ще студенткою й спочатку виконувала чорнову роботу на кшталт зробити таблицю, або піти в бібліотеку та зробити там певні нотатки чи ксерокопії матеріалів, потрібних для підготовки видання. Власне коли колеги побачили результат виконання цієї роботи, почали доручати складніші справи.

Тобто все має бути поетапно, і ті організації, які беруть до себе на роботу або на стажування молодь, мають розуміти, що потрібно з меншого йти до більшого. Бо якщо це реальне покликання тієї чи іншої людини, то вона пройде всі етапи.

А буває так, що ті, хто спочатку йде в аналітику, у процесі переорієнтовуються на журналістику. Тому завжди потрібно починати з простого.

На що я дивлюся, коли молодь приходить на стажування до нашої громадської організації, — чи любить людина читати, бо нечитаюча людина — це профнепридатність. Безумовно, зараз дуже багато аудіальної, візуальної інформації, але тут первісний текст. Якщо ти вмієш читати й робити це швидко — тобі це дано, якщо ні — треба обирати щось інше.

Ще одним важливим аспектом у роботі аналітика є вільне володіння українською, щобільше — вміння писати грамотні тексти без російської кальки тощо. Нам усім є над чим працювати, що вдосконалювати, тому хотілося б, щоб і молодь до цього прагнула.

ОЛЬГА МІРОШНИК,
голова правління Фонду місцевої демократії,
координаторка Мережі UPLAN у Харківській області

1. ЗВІДКИ БЕРУТЬСЯ АНАЛІТИКИ В АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРАХ / ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ? ХТО МОЖЕ СТАТИ АНАЛІТИКОМ / АНАЛІТИКИНЕЮ?

Що таке аналітика? Google детально про це розповідає. Але схематично можна охарактеризувати діяльність аналітика трьома складовими: збір інформації — аналіз результатів — вироблення рекомендацій.

Вироблення політики в конкретній галузі — судовій, адміністративній, фінансовій, бізнесовій — це і є аналітика. Потрібно не тільки знати факти, закони, номери статей (це просто кваліфікація) — потрібно вміти використовувати ці знання для вироблення пропозицій та рекомендацій.

Чим аналітик відрізняється від фахівця у якійсь галузі? Аналітик повинен виробляти політику, тобто пропонувати ідею ефективного розвитку напрямку чи прийняття документа, який регулює цей напрямок, для отримання ефективного результату.

Якщо йдеться про законодавчу галузь, то тут викреслюються два напрямки, залежно від цільового призначення аналітичного документа.

По-перше, якщо це підготовка чи вдосконалення законопроєкту, урядової постанови або нормативного акту, то метою аналітичного документа повинно бути донесення ідеї документа, її мети та результативності після прийняття, щоб переконати тих, хто приймає цей документ, у його необхідності та ефективності.

Аналітик повинен звичайно бути фахівцем у якійсь галузі, зокрема якщо ми говоримо про законодавчу сферу — це мають бути дуже гарні юристи. Але аналітик ще повинен вміти доносити цю саму думку. Ми часто розумні заднім числом, аналізувати те, що погано було і вже пройшло — ми вміємо, а спрогнозувати, як зробити, щоб було гарно — ні.

По-друге, як доносити думку до громади, щоб це рішення було підтримане. І тут дуже важливо не тільки правильно написати, але й прокомунікувати цей законопроєкт, рішення чи реформу, донести до тих, хто буде жити по цим законам, доступною, зрозумілою мовою — тобто до широкої громадськості.

Тому якщо обирати собі аналітика в організацію — чи це бізнесовий аналітик, чи законодавчий аналітик — треба бачити цю людину, і окрім безумовно фаховості звертати увагу на її комунікативність і вміння доступно доносити думку.

Насправді аналітиком може стати кожен у своїй галузі. Головне, щоб людина володіла достатніми знаннями в тій сфері, у якій спеціалізується її організація, тобто мала детальне уявлення безпосередньо про предмет аналізу.

Де можна знайти таких людей? Перш за все, це можуть бути викладачі з цієї тематики. І друге, з власного досвіду, — шукати аналітиків можна на конференціях, «круглих столах», ефірах на телебаченні, у спілкуванні. Якраз на публічному заході, коли відбувається дискусія після виступів на задану тему, можна почути, як людина аналізує сказане та як викладає свою думку. Інколи слухаєш когось — захоплюєшся й все розумієш, саме такі люди дуже цінні, і їх, на жаль, мало.

2. ЯКІ ОСНОВНІ ЗАДАЧІ АНАЛІТИКА В ЗАКОНОДАВЧІЙ СФЕРІ? ЧИМ ВІН ЗАЙМАЄТЬСЯ В КОМАНДІ ТА НА ЩО ЙДЕ НАЙБІЛЬШЕ ЧАСУ?

Робочий графік аналітика — це мозкова робота 24/7. У багатьох аналітиків, як правило, найбільше навантаження — вночі замість сну. Аналітик працює постійно, професіонал — він завжди в роботі: і вдома, і на відпочинку, і з друзями за чашкою кави — аналіз ситуації йде практично завжди.

Авжеж вони не роботи, живуть звичайним життям. Але мозкова діяльність працює у своєму постійному режимі, тому вони відрізняються від звичайних експертів.

Якщо експерт — викладач, то він після лекцій студентам може відпочити, що не завжди виходить в аналітика, бо він постійно працює над виробленням рішення чи рекомендацій. Його головне завдання — так написати, так донести свою позицію, щоб могли прийняти його рішення.

Експерт у законодавчій сфері не обов’язково може бути аналітиком. Як правило, експерти в законодавчій сфері добре знають статті законів, де вони застосовуються та особливо де порушуються, викладачі вишів добре з цим справляються.

Але складніше завдання — коли потрібно не тільки зробити моніторинг ситуації, але й надати рекомендації, як виправити негативні наслідки чинних законів. Як правило, така робота тягнеться місяцями або навіть роками — обговорення, «круглі столи», набір статистики. Тому дуже важливо зробити переконливу аналітику та обґрунтування наслідків прийнятого рішення перед його прийняттям. Тут аналітики незамінні.

Яке завдання в аналітика? Аналітик повинен давати рекомендації для прийняття рішення. Це «суха» аналітика з таблицями, і це ми, як правило, даємо владі, щоб влада переконалася й прийняла нашу точку зору.

Інший напрямок — це донести до громади свою точку зору, наприклад щодо прийняття певного законопроєкту, як він буде діяти, щоб громада його підтримала. Тут уже аналітика трошки інша, вона дійсно переходить межі десь із журналістикою, бо потрібно донести простими словами.

Я особисто спостерігаю багато років, і я розділяю аналітику «суху», наукову для влади, для прийняття рішення, і аналітику для комунікації законопроєкту чи реформ для донесення до широкої громади.

Тож коли ми робимо якусь аналітику, потрібно кожного разу чітко визначатися з метою.

3. ЯКІ ЗНАННЯ, ТЕХНІКИ, ІНСТРУМЕНТИ ЗНАДОБЛЯТЬСЯ АНАЛІТИКУ ДЛЯ АНАЛІЗУ ЗАКОНОДАВСТВА?

Жодні знання та дипломи не допоможуть аналітику, якщо в нього не буде аналітичних здібностей та логічного мислення. Хоча теоретична підготовка повинна бути на самому високому рівні, адже зазвичай аналітики в законодавчій сфері готують документи для прийняття рішень.

Мета аналітика — доносити ідею та мету документа, необхідність його прийняття, тому він не обов’язково може бути юристом. Юрист уже потім може цю ідею оформити в юридичну форму, у статті закону чи постанови. Тому законодавчий процес, аналіз законодавства — це спільна робота юристів та аналітиків.

Щодо кваліфікаційних вимог до аналітика (ми говоримо про законодавчу сферу) — то тут, звичайно, вимоги повинні бути дуже високими, бо традиційна підготовка наших юристів не дає тих навичок, якими має володіти аналітик. Тому фахівці вважають, що при підготовці юристів потрібно б запровадити спеціалізацію з підготовки аналітиків у законодавчій сфері.

Щодо інструментів роботи — як для фахівців, так і для аналітиків дуже важливо володіти комп’ютерною технікою, освоювати нові програми.

Зверніть увагу: наскільки аналітики з недержавних аналітичних центрів, громадських організацій, лідери громадської думки більш фахові в інформаційній сфері, ніж чиновники. Інколи чиновники взагалі не вміють працювати з технікою, з інтернет-програмами на відміну від громадських організацій, і це одразу помітно.

4. ЩО МОЖНА ПОРАДИТИ АНАЛІТИКАМ – ПОЧАТКІВЦЯМ? НА ЩО ЗВЕРНУТИ УВАГУ МОЛОДІ, ЯКА ЦІКАВИТЬСЯ АНАЛІТИКОЮ В ЗАКОНОДАВЧІЙ СФЕРІ?

Звичайно, дуже важливо, щоб молодь володіла комп’ютером, адже потрібно буде працювати з таблицями, статистикою, робити звіти та презентації. Також плюсом буде знання іноземних мов, бо аналітик повинен читати дуже багато й аналізувати досвід інших країн.

Те, що аналітик повинен бути фаховою людиною, читати багато й багато знати — це навіть не обговорюється.

Але ще дуже важливо звернути увагу на його людські якості, комунікабельність, і особливо — на ділове спілкування, етику поведінки — це теж має дуже велике значення, зокрема вміння тримати язик за зубами, я маю на увазі конфіденційність у будь-якій сфері та в будь-якій організації.

Тому хочу звернутися до молоді: якщо ви хочете бути аналітиками, потрібно крім фаховості мати набір усіх людських гарних навичок та якостей.

ХРИСТИНА ТИБІНКА,
членкиня правління ЛГО «Центр досліджень місцевого самоврядування»,
експертка БФ «Право і демократія»,
координаторка Мережі UPLAN у Львівській області

1. ЗВІДКИ БЕРУТЬСЯ АНАЛІТИКИ В АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРАХ / ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ? ХТО МОЖЕ СТАТИ АНАЛІТИКОМ / АНАЛІТИКИНЕЮ?

З мого досвіду, найкращі аналітики — люди тих спеціальностей, для здобуття яких  вивчається курс логіки. Тобто це люди, які вміють дуже добре й чітко виходити від конкретного до загального, і навпаки, можуть виділити з великого масиву інформації саме те, що треба.

У нашій сфері найчастіше й найпопулярніше — це політологи, юристи, ну й нікуди без соціологів, бо аналітика буває досить різною.

Але є також приклади, коли чудовим аналітиком законодавства й різних процесів є людина, яка має математичну освіту, і в неї все настільки «поскладано по поличках», що вона все чітко вміє бачити й може виокремити саме те, що треба, та не буде розпорошувати свою увагу на непотрібні речі. Як на мене, це основні навички, які мають бути в аналітика.

Напевно серед корисних якостей можна позначити посидючість, бо ця робота вимагає тривалого часу.

Взагалі для аналітика важлива не стільки освіта, скільки певні компетенції та навички, конкретні вміння. Решту можна завжди дотягнути.

2. ЯКІ ОСНОВНІ ЗАДАЧІ АНАЛІТИКА В ЗАКОНОДАВЧІЙ СФЕРІ? ЧИМ ВІН ЗАЙМАЄТЬСЯ В КОМАНДІ ТА НА ЩО ЙДЕ НАЙБІЛЬШЕ ЧАСУ?

Аналітик — це людина, у якої весь вільний час буде зайнятий якимось моніторингом. У законодавчій сфері — це щоденний перегляд порталу Верховної Ради України щодо нових зареєстрованих законопроєктів, це регулярний моніторинг новин у якомусь конкретному напрямку діяльності або в загальному.

Важливий нюанс — якщо людина є аналітиком тільки, наприклад, у судовій сфері, вона може опинитися в бульбашці лише цього напрямку. Однак для того, щоб розуміти ситуацію, потрібно завжди брати ширше й бути обізнаним у ситуації та в тому, що відбувається і в дотичних сферах, і в політиці загалом.

Тобто, щоб бути хорошим аналітиком у судовому напрямку, недостатньо моніторити й аналізувати тільки тематичні закони, законопроєкти й те, що відбулося в судах.

Необхідно бути обізнаним також у тому, які відбуваються політичні процеси щодо можливих кадрових перетурбацій у вищих органах, щодо настроїв серед тих же народних депутатів стосовно майбутнього реформування чи внесення змін. І це такі речі, яких ми не побачимо, поки вони вже не будуть фактом, кінцевим результатом на тому ж сайті Верховної Ради.

Тому кожний робочий день повинен бути зайнятий постійним поглинанням величезних масивів інформації, новин, а також безпосередньо діяльністю за конкретним проєктом, яким аналітик наразі займається.

Результати моніторингів, постійного аналізу необхідно якимось чином фіксувати. Тому аналітики мають користуватися різними табличками, бо якщо зберігати інформацію тільки в себе в голові, вона не приноситиме жодної суспільної користі. А для того, щоб її продемонструвати й ділитися в майбутньому з іншими, потрібно в будь-якому випадку робити собі якісь помітки, позначки, зберігати посилання. Тут вже залежить від аналітика, хто з чим працює, кому як зручно.

3. ЯКІ ЗНАННЯ, ТЕХНІКИ, ІНСТРУМЕНТИ ЗНАДОБЛЯТЬСЯ АНАЛІТИКУ ДЛЯ АНАЛІЗУ ЗАКОНОДАВСТВА?

Я частково згадала про це вище. Можу додати, що аналітики мусять бути прогресивними, освоювати й використовувати все те, що актуально на сьогодні. І якщо завтра чи через тиждень з’явиться нова програма, яка зможе значно спростити життя, то основним скілом аналітика має бути вміння швидко її освоїти, адаптуватися до роботи під неї.

Це дуже важливо не тільки для аналітиків. Будь-якого спеціаліста, який не йде в ногу з часом, не проявляє гнучкість та не може підлаштовуватися до нового, дуже швидко замінять інші.

Щодо інструментів роботи — основою є знання Excel. Я би ще додала, що для аналітика важливо знати основи візуалізації отриманих даних, розуміти, що буде далі з тим продуктом, який він видає на-гора, щоб одразу робити його у форматі, адаптованому під те, що далі з ним буде робитися. Наприклад, якщо результатом діяльності за проєктом чи за певним напрямком буде текстовий документ — це один формат, а якщо передбачається підготовка візуалізації чи інфографіки — треба «запакувати» продукт відповідним чином.

4. ЩО МОЖНА ПОРАДИТИ АНАЛІТИКАМ – ПОЧАТКІВЦЯМ? НА ЩО ЗВЕРНУТИ УВАГУ МОЛОДІ, ЯКА ЦІКАВИТЬСЯ АНАЛІТИКОЮ В ЗАКОНОДАВЧІЙ СФЕРІ?

Першочергово слід звернути увагу на вже готові продукти кваліфікованих фахових людей. Розпочинати треба з аналізу масивів готових аналітичних досліджень і того, як вони робляться.

Бути саме аналітиком не вчать фактично на жодній спеціальності. Це те, у чому можна з часом виробити власний стиль, дійти до того, як зручно аналізувати ту чи іншу інформацію, як проводити той чи інший тип дослідження.

Для цього необхідно стати самоучкою та проаналізувати різні способи й методи, як це вже роблять інші, як це робилося раніше та як на практиці це застосовується і вже приносить результат.

https://uplan.org.ua/analytics/iak-staty-analitykom-porady-dlia-molodi-i-ne-tilky/?fbclid=IwAR04-fYgfIPXncIc7OqHg7b9Aej1B3ip2QEo69tx4dgaSivIdCC1p5Xb-fY

 



Оставить комментарий




Інші матеріали

Дайджест новин та подій березня в місцевому самоврядуванні
Дайджест новин та подій березня в місцевому самоврядуванні

ЗАКОНОДАВЧИЙ ПРОЦЕС Минулого місяця уряд схвалив законопроєкти [Читати далі]

Децентралізація та місцеве самоврядування в січні – дайджест новин
Децентралізація та місцеве самоврядування в січні – дайджест новин

Реформа децентралізації триває. Зокрема, у 2023 році заплановано [Читати далі]

Реформа децентралізації та МС під час війни
Реформа децентралізації та МС під час війни

76,5% українців і українок вважають, що реформу місцевого [Читати далі]

Дайджест новин у сфері місцевого самоврядування за листопад 2022
Дайджест новин у сфері місцевого самоврядування за листопад 2022

Реформа місцевого самоврядування стала одним із головних [Читати далі]

Розділи

  • МС (187)
  • ГС (202)
  • Зверніть увагу (81)
  • Блог (30)
  • Моніторинг видачі віз (2007-2012) (6)
  • Адміністративні послуги (61)
  • Адміністративні послуги. Харків (91)
  • Європейська інтеграція (30)
  • Конкурси (8)
  • Бібліоміст (6)
  • Культура діалогу (69)
  • Діалоги заради миру (27)
  • Новини (330)
  • Статті (69)
  • Видання ФМД (23)

Olga Miroshnyk, Head Foundation of Local Democracy
12, Movchanovskyi vyizd, Office 13 Kharkiv, Ukraine 61001
Phone: +380501626045
E-mail: mirfmd@gmail.com, Web-site: www.fmd.kh.ua Facebook: FMD